Генеза функцій національних товариств у контексті взаємодії з державою
Ключові слова:
національні товариства; збройний конфлікт; гуманітарна діяльність; Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця; держава; громадянське суспільствоАнотація
Ця проблематика була частиною значної кількості історичних, правових досліджень, але вона не була предметом політологічних досліджень у контексті розвитку та діяльності Національних товариств як «спеціальних» інститутів громадянського суспільства, які мають значний досвід взаємодії та допомоги державі як під час збройних конфліктів, так і в мирний час, зберігаючи формальну автономність та/або фактичну незалежність від держави в контексті особливого статусу та відносин з державою. Ця автономність / незалежність має історичне, інституційне та нормативне закріплення [1] з самого початку виникнення Національних товариств та на практиці існувала навіть у авторитарних режимах, де громадянського суспільства майже не існувало. Важливою була міжнародно-правова (Женевські конвенції щодо захисту жертв війни) та інституційна (Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця) основа діяльності Національних товариств, яка впливала на існування та діяльність майже у всіх державах [1].
Посилання
Основоположні цінності та принципи: вебсайт Товариства Червоного Хреста України. URL: http://surl.li/nclzl (дата звернення: 13.11.2023).
Про Товариство Червоного Хреста України: Закон України від 28 листопада 2002 року № 330-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-15#Text
Роль Національних товариств під час міжнародного збройного конфлікту у рамках МГП: робочий огляд. 2022. 18 с.