Генеза функцій національних товариств у контексті взаємодії з державою

Abstract

Ця проблематика була частиною значної кількості історичних, правових досліджень, але вона не була предметом політологічних досліджень у контексті розвитку та діяльності Національних товариств як «спеціальних» інститутів громадянського суспільства, які мають значний досвід взаємодії та допомоги державі як під час збройних конфліктів, так і в мирний час, зберігаючи формальну автономність та/або фактичну незалежність від держави в контексті особливого статусу та відносин з державою. Ця автономність / незалежність має історичне, інституційне та нормативне закріплення [1] з самого початку виникнення Національних товариств та на практиці існувала навіть у авторитарних режимах, де громадянського суспільства майже не існувало. Важливою була міжнародно-правова (Женевські конвенції щодо захисту жертв війни) та інституційна (Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця) основа діяльності Національних товариств, яка впливала на існування та діяльність майже у всіх державах [1].