Цифрова трансформація кіновиробництва наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття як напрям прикладного використання сучасних інформаційних технологій

Abstract

Цифрові технології починають поволі витісняти традиційні технології кіновиробництва 1980-х рр., істотно змінюють саму логіку створення фільму. З’являються приклади фільмів без зйомок, плівки, друку, кінопроєктора і без колективного досвіду перегляду в затемненій залі.
Режисери та сценаристи вигадують сюжети, знімають і монтують фільми за допомогою комп’ютерної маніпуляції зображень, не залишаючи робочого столу. На екранах кінотеатрів з’являються перші фільми, піддані цифровій обробці, наприклад, «Зоряні війни», «Трон», «Безодня» та «Термінатор 2». Цифрові технології давали змогу здійснювати паралельно показ фільму відразу в кількох віддалених один від одного місцях. Із єдиного центру електронний сигнал транслювався супутниковим або іншим широкосмуговим каналом зв’язку, а вже від нього – на встановлену на будівлі кінотеатру антену, що приймала сигнал. За допомогою аналогово-цифрового перетворювача сигнал потрапляв до відеопроєктора, а потім на екран.