Основні стратегії розвитку електронного урядування в державному управління Норвегії і Швеції

Abstract

Електронне урядування є одним із інструментів розвитку інформаційного суспільства, який дає змогу органам державної влади та місцевого самоврядування працювати більш ефективно, прозоро та відкрито [1]. Досвід країн-лідерів із використанням електронного урядування свідчить про його ефективність. «Електронний уряд» і «електронне управління державою» – це слова, які означають ефективне використання сучасних технологій, зокрема Інтернету, для управління державними органами. Це «електронна держава», «електронний державний апарат», «електронна інфраструктура держави», «електронне урядування» та державне інформаційне суспільство. Це інформаційна інфраструктура державної мережі, яка включає інформаційно-комунікативну систему, яка допомагає забезпечити оптимальне функціонування всіх гілок влади [2]. Два важливі індикатори використовуються в міжнародній практиці для визначення ступеня цифровізації діяльності державних структур: Індекс розвитку електронного уряду та Індекс електронної участі. Основним індикатором процесів електронного врядування є EGDI, який складається з трьох індикаторів: Індексу онлайн-послуг, Індексу телекомунікацій та Індексу людського капіталу [3]. Індекс електронної участі (EPI) – це ще один показник ефективності електронного врядування, який використовується Організацією Об’єднаних Націй для оцінки того, наскільки громадяни залучаються до процесу прийняття рішень [4].